– Пане Сергію, недавно Рогатин став адміністративним центром найбільшої в районі територіальної громади. З чого Ви розпочали зміни в органі місцевого самоврядування нового типу і чи можна вже говорити про впровадження нових підходів до організації діяльності самоврядування громади?

- Рогатинська міська територіальна громада є однією з найбільших в області. До її складу ввійшли 72 села, які нині в очікуванні змін. Підготовка до роботи в територіальній громаді розпочалася ще в 2015 році. Тоді сесія міської ради затвердила стратегію розвитку і впровадила нові підходи щодо організації діяльності міського самоврядування. Тож на прикладі міста вдалося закласти підвалини нового самоврядування, де створюють комфортне і безпечне життєве середовище, дбають про розвиток дитини, опікуються літніми і важкохворими, стараються зберігати і розвивати культурну спадщину, гідно ставляться до кожної людини. Але, навіть маючи певні напрацювання, після виборів Рогатинська міська рада продовжила роботу в турборежимі. Щоб нова система управління громадою запрацювала повноцінно й ефективно, довелося зробити багато складних кроків, удосконалити напрацьовані підходи у реаліях великої громади.

По-перше, старалися створити ефективні органи управління. Розуміючи, що часу до нового бюджетного року обмаль, наприкінці 2020-го ми перші серед громад області провели організаційну сесію, запустили процедури реорганізації сільських рад, прийняли бюджет, створили 18 старостинських округів і призначили старост, які представляють інтереси жителів свого округу у виконкомі міської ради. На цьому етапі Рогатинська міська рада завершила формування органів управління громадою. За короткий час без належної законодавчої бази нам доводиться «перезапускати» систему самоврядних виконавчих органів.

По-друге, відповідально підійшли до планування, тобто оцінили свою територію, людський потенціал і подивилися в яких сферах ця громада є кращою від сусідів, які проблеми найголовніші і визначилися з пріоритетами її розвитку. По-третє, нині громади отримуватимуть кошти з різних джерел, їх потрібно використовувати максимально ефективно, тому детально продумуємо фінансову складову. На 21 рік ми сформували бюджет стабільності, а в перспективі трудимося над бюджетом розвитку. На цьому етапі стараємося також організувати простір так, щоб люди всюди мали приблизно рівні можливості для зростання.

– В одному з наших інтерв’ю Ви наголосили, що за умови правильної організації життя в громаді село ніколи не буде обузою для міста. В чому ж на практиці нині проявляється взаємокорисність населених пунктів громади?

– Села творять Рогатин, Рогатин – творить села. Таку тезу взяла за основу своєї роботи міська рада цього скликання. А відвідавши кожен населений пункт громади, переконався: цей тандем не може існувати поодинці. Місто диктує темпи розвитку, запроваджує нові ініціативи, впорядковує села, але його життя неможливе без них. Сьогодні важко уявити Рогатин без його «базарчиків», колориту, творчих і працьовитих людей. Чимало з них – вихідці або жителі наших сіл. Вони споконвіку є носіями нашого національного багатства: культури, звичаїв... Пригадаймо історію: загарбникам передусім вдавалося переробити на свій лад місто, село ж зі своїм консерватизмом і надалі зберігало свою традицію. Відповідно через роки завдяки селам ми поверталися до витоків українства, його основних цінностей. Тож села – наша основа, етнос, які не можемо втратити через свою байдужість.

Зрештою, якщо глянути з точки зору економіки чи процесів, трудове життя Рогатина теж неможливе без жителів сіл, великий відсоток із них працює на території міста, у сфері послуг, виробничих колективах, медицині, освіті, культурі. Крім того, розвиває свій бізнес і сплачує податки, заправляє транспорт, закуповується у супермаркетах… Тому і місто, й село однаково важливі, вони допомагають одне одному та доповнюють один одного. Такий опільський симбіоз.

– Якими є Ваші візії щодо розвитку територій, які приєдналися до Рогатина?

– Багато сіл Рогатинської громади досі були дотаційними, окремі з них не могли заробити навіть на утримання сільради й функціонування інших життєво необхідних речей. Тож, утворюючи округи, ми ставили за мету – зробити ці території сильнішими. Реформування дало відповідні інструменти, які допоможуть заробити ресурс на місцях, а відповідно – можливість надавати якісні послуги, вдосконалювати інфраструктуру. Хочу сказати, що до процесу об’єднання в округи ми не підходили за єдиним шаблоном, у кожного з них свій фінансовий потенціал, можливості щодо наповнення бюджетів, формування та розвитку інфраструктури. Тому ми дотримувалися позиції не ділити території просто арифметично на багато частин, а максимально врахувати інфраструктурні можливості, які будемо розвивати надалі.

Дуже часто після свого становлення територіальні громади приділяють значну увагу розвитку інфраструктури населених пунктів: ремонту доріг, садочків, шкіл, будівель медичних закладів, інших об’єктів тощо. Для стимулювання спроможності ТГ цього недостатньо, потрібно не лише користуватися коштами, а й збільшувати надходження, розвивати економічний потенціал громади. Саме через це, як і кілька років тому в Рогатині, спільно з фахівцями розробляємо стратегію розвитку громади. Вона дасть розуміння вектору руху та кінцевої мети, а також бачення, за рахунок яких ресурсів можливо першочергове і бажане зробити реальністю. Крім цього, таке планування дає комплексний інструмент, який поєднує аналіз поточних подій, прогнози соціально-економічного розвитку та сценарії можливого майбутнього з виробленням стратегії його досягнення.

Та стратегія розвитку громади буде реалістичною і дієвою лише тоді, якщо її продумати власне для нашої громади. Рухаючись у цьому напрямі, ми об’їхали всі села громади, щоб вивчити їхній потенціал, поспілкувалися з людьми. Це дасть змогу зрозуміти усі сильні й слабкі сторони, конкурентні переваги, а також дасть бачення, якою має стати громада в майбутньому. Нещодавно ми почали проводити зустрічі з аграріями щодо їхнього входження в соціальну систему громади. Стратегія громади базуватиметься на концепції сталого розвитку.

– Чи є на сьогодні Рогатинська ТГ фінансово спроможною і як оцінюєте її потенціал у найближчій перспективі?

– Щоб змінювати обличчя сіл, надавати жителям якісні освітні, адміністративні та соціальні послуги, необхідна стабільна фінансова база. У 2021 рік ми ввійшли з повноцінним бюджетом, надходження та витрати якого збалансовано. Тобто – бюджет цього року є бюджетом стабілізації.

Доходи бюджету Рогатинської міської територіальної громади на 2021-й розраховано у межах 253 млн. грн. Прогнозний показник власних доходів місцевого бюджету на цей рік визначено в межах 133 млн.

При розподілі видатків між бюджетними програмами та розпорядниками коштів бюджету громади враховано насамперед досвід Рогатинської міської ради, який базувався на найважливіших напрямах – потужному соціальному захисті, медичній програмі та програмах розвитку дітей, а також обґрунтування розпорядників коштів міського бюджету до бюджетних запитів. Тобто на цьому етапі ми говоримо про бюджет стабільності, наступним кроком буде бюджет розвитку. Хотілося б також зауважити, що цього року у Рогатинській громаді вперше спробуємо реалізувати цікаву ініціативу Дитячого парламенту – Дитячий громадський бюджет, де передбачено 300 тис. грн на реалізацію цікавих проєктів серед наших шкіл.

– Свого часу Ви поділилися мрією здійснити «ребрендинг» Рогатина, створивши тут «маленьку українську Австрію». З огляду на розвиток міста, цікаві проєкти, інновації, вочевидь, основи для цього, закладено. А якою є Ваша мрія щодо поступу Рогатинської територіальної громади, так би мовити, новоформатної?

– Під час візиту у села, на фронтоні історичної будівлі в одному з них зауважив цікавий напис. Було там зазначено, що місцева інтелігенція – священники у 1938 році зуміли своєю працею з селянами перетворити село на «найкраще під оглядом культури і економіки в Рогатинському повіті». Прикро бачити, коли села з таким потенціалом занепадають. Коли у століття передових технологій там немає елементарних речей: доброго опалення в клубах, туалету в приміщені початкової школи, підключеної води чи водовідведення в амбулаторії.

Тепер громаді мусимо дати інструменти, щоб створити іншу, кращу, модель освіти, культури, соціалку. Але у таких діях ми завжди маємо пропонувати людям альтернативу.

Кажучи про розвиток ключової галузі громади – освіти, розуміємо, що в світі вона є найголовнішим чинником для зростання людини. Окремі держави, навіть маючи мало ресурсів, отримують перевагу саме завдяки передовим інтелектуальним задумкам. Тож формуючи стратегію розвитку освіти, Рогатинська громада насамперед зважатиме на якість навчання, щоб і в місті, і в селах діти отримували однакову базу знань, мали рівні можливості розвиватися, пізнавати нове, розвивали свою креативність, брали участь у різних проєктах. Наші діти дуже талановиті і обдаровані, у чому переконалися під час багатьох проєктів, тому ми маємо дати їм шанс і ресурс для пізнання передових та інноваційних речей.

Щоб дати дітям кращу освіту, хочемо кардинально змінити її зміст. Плануємо втілити у життя концепцію «Нової української школи» через зміну структури середньої освіти, впровадження дитиноцентричного підходу до навчання, а також зміну підходів в управлінні освітою. Більше уваги буде приділено всебічному розвиткові молоді, адже школа має стати молодіжним простором. Тобто теплою, функціональною, оснащеною сучасним обладнанням.

Справедливість і рівний доступ усіх жителів до всіх послуг – одна з головних засад реформи з децентралізації. Всі послуги, які важливі для людини, будуть доступні онлайн або у центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Рогатинська міська рада створила Центр соціальних служб, куди ми об’єднали розрізнені структури. Він надаватиме соціальні послуги і проводитиме соціальну роботу з сім’ями, дітьми, молоддю та іншими особами, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, щоб подолати або мінімізувати ці обставини за місцем проживання таких осіб, а також в умовах стаціонарного, тимчасового або денного перебування. Основна мета проведення такої соціально-профілактичної роботи, спрямована на запобігання потрапляння жителів громади у складні життєві обставини.

Кожне місто чи село, якщо копнути глибше, може віднайти у себе свою родзинку, магніт, якого більше нема ніде, – людина, історія, традиція, ремесло тощо. Хочеться у майбутньому розвинути ці речі, щоб громада стала новою перлиною, яку відвідуватимуть туристи. Відповідно завдяки культурі, митцям, які зроблять громаду сучасною, модною, вона має задатки розвивати культурні індустрії, відтак можливий й економічний стрибок.

– На жаль, шлях децентралізації не тільки складається з історій успіхів, на ньому також зустрічається чимало викликів. Які проблемні питання постали перед Вашою громадою і як Ви їх вирішуєте?

– Будь-які якісні зміни мають свої переваги і недоліки. У нашому випадку – це недосконале законодавство, зокрема запізнілість у проведенні секторальних реформ. Країна постала перед проблемою перезапуску органів управління: зміна меж районів і територіальних громад, перерозподіл між ними майна та інфраструктури, початок нового бюджетного року. Проте не до кінця продумані всі механізми, що допоможуть провести ці процедури у правовому полі. У процесі роботи з’являється багато каменів спотикання на шляху. Наведу один із таких прикладів: свого часу у нашій громаді виникла серйозна проблема у процесі передачі засновницьких прав. Річ у тім, що повноваження колишньої Рогатинської районної ради було припинено у день першого пленарного засідання першої сесії Івано-Франківської районної ради. Та, на жаль, цим представницьким органом не було ухвалено рішення про вихід із засновників 49 бюджетних установ та закладів спільної власності територіальних громад. Відповідно Рогатинська райрада після припинення своїх повноважень і далі була їхнім засновником.

Щоб привести ситуацію у правове поле і не допустити бюджетного колапсу, депутати Рогатинської міської ради звернулися до Івано-Франківської райради, щоб у короткі терміни розглянула питання про вихід зі складу засновників та безоплатну передачу майна бюджетних закладів й установ спільної власності громад у комунальну власність Рогатинської міської ради. Це дало нам право на входження у засновники цих юридичних осіб, відтак затвердити статутні документи та провести державну реєстрацію. В іншому ж разі, бюджетні установи та заклади, які належали ТГ, до врегулювання проблеми залишалися б без фінансування з бюджету Рогатинської громади.

Тож щоб правильно вчинити у таких ситуаціях, а нова система управління громадою мала всі шанси повноцінно працювати, постійно консультуємося з експертами, представниками органів місцевого самоврядування, стараємося продумати подальші стратегічні кроки розвитку громади. Допомагає врегулювати такі питання й консультування з фахівцями Асоціації міст України, до якої входить Рогатинська територіальна громада.

– Чи достатньо дбає держава про розвиток громад з точки зору законодавчого забезпечення і підкріплення делегованих повноважень на місця фінансовим ресурсом?

– Із врахуванням утворення на Прикарпатті 62 територіальних громад та шести районів постає питання щодо подальшого формування законодавчої бази.

З огляду на завершення реформи та передачу органам місцевого самоврядування з районного рівня бюджетних установ, громади мали б цілковито їх утримувати. Цей важливий момент залежить від бюджетних можливостей. Збалансувати ситуацію могло би збільшення обсягу ПДФО, якби він, скажімо, на 80 відсотків залишався у громаді, коригування формульних розрахунків освітньої субвенції, яка, на жаль, не враховує реальних речей в освітніх закладах, через що громада втрачає в цьому році біля 9 мільйонів гривень.

– Як знавець кухні місцевого самоврядування, що б Ви порадили законодавцям і виконавчій владі змінити у ставленні до громад?

– Ухвалити новий закон про місцеве самоврядування з українською ідеологією місцевого самоуправління.