СПІЛЬНА ВЛАСНІСТЬ НА ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ ТА ДОКУМЕНТИ, ЩО ЇЇ ПОСВІДЧУЮТЬ

Дата: 14.06.2017, перегляди: 337

Статтею 89 ЗК передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Суб'єктами права спільної власності на земельну ділянку можуть бути громадяни та юридичні особи, а також держава, територіальні громади.

Суб'єктами права спільної власності на земельні ділянки територіальних громад можуть бути районні та обласні ради.

Частиною першою статті 87 ЗК встановлено, що право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає:

v при добровільному об'єднанні власниками належних їм земельних ділянок;

v при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами;

v при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами;

v за рішенням суду.

В свою чергу, на праві спільної сумісної власності земельна ділянка може належати лише громадянам, якщо інше не встановлено законом.

У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки:

v    подружжя;

v    членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними;

v    співвласників жилого будинку;

v    співвласників багатоквартирного будинку (стаття 89 ЗК).

 

Згідно із частиною четвертою статті 86 ЗК (в редакції до 07.07.2011), право спільної власності на землю посвідчувалося виключно державним актом на право власності на землю.

В той же час, відповідно до частини першої статті 126 ЗК (в редакції до 01.01.2013 року), зазначалося, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті (тобто, окрім випадків, коли перехід права власності на земельну ділянку відбувається на підставі цивільно-правових угод, без зміни меж та цільового призначення земельної ділянки).

Крім того, абзацом п’ятим частини шостої статті 126 ЗК було встановлено, що у разі зміни співвласника або набуття права спільної власності на земельну ділянку орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, також вносить зміни до державного акта на право власності на землю щодо співвласників земельної ділянки.

Пунктом 2.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему від 04.05.1999 за № 43, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 04.06.1999 за №354/3647, також було визначено, що до державного акта на право власності на земельну ділянку, який видається співвласникам, обов'язково додається затверджений список співвласників цієї земельної ділянки.

Враховуючи наведене, у разі набуття права спільної власності на земельну ділянку на підставі цивільно-правових угод право власності посвідчувалося відповідним договором, до якого додавався державний акт на право власності на земельну ділянку з відповідними змінами в частині співвласників земельної ділянки.

З 01 січня 2013 року була впроваджена нова процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 01.01.2013 року (далі - Закон) передбачала, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: 

v  договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

v  свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

v  свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

v  державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

v  рішень судів, що набрали законної сили;

v  інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

 

Варто зазначити, що в період з 01.01.2013 року по 01.01.2016 рік право власності (в тому числі спільної) на новосформовану земельну ділянку посвідчувалося свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.

З 2016 року видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно не передбачена.

У листопаді 2016 року було внесено зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» від 6 жовтня 2016 року N 1666-VIII. Тепер, по завершенню реєстраційних дій, особа може отримати витяг з Державного реєстру прав (раніше формувалася інформаційна довідка). Стаття 21 Закону закріплює норму про те, що рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі. Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав за бажанням заявника надається у паперовій формі. Такий витяг у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.