Тут пише свою історію новітня епоха

Дата: 07.08.2017, перегляди: 170
Тут пише свою історію новітня епоха

У душі переплітаються різні почуття, бо радію дню, що розправив свою величну спокійність над містом, і горджуся за свій Рогатин, у якого особливий святковий день. Водночас тривожно і сумно на душі від почутих новин зі Сходу. Все це разом огортає якоюсь дивною хвилею душу і спонукає  до роздумів про минуле та сучасне, а ще викликає сердечну, щиру повагу до тих, хто вартує пошани і високого визнання  за працю свою, за потужний творчий політ думок і невгасимий вогонь, що палає у душах, даруючи невмируще світло доброти, радості. Адже століттями, від покоління до покоління, передається тут найголовніше -  вміння цінувати глибинну суть життя і розуміти у щоденних буднях своє призначення на цій землі. Думаю,  завдяки саме цій істині закладено такі славні підвалини нашого міста, яке розбудовувалось, жило, працювало, відвойовувало своє місце під сонцем, заліковувало нанесені війнами і розрухами рани, з честю і гордістю ростило своїх героїв.

Пише тут свою історію й епоха сьогодення. І мені, як депутату міської ради, приємно, що праця міського голови Сергія Насалика, апарату міської ради та депутатського корпусу дає свої позитивні результати для громади міста. Знаю, нічого не дається легко. Кожна справа громадського життя міста, оновлення і розбудови вулиць, вирішення соціальних питань, зокрема, медичного обслуговування, що найближче мені, згід­но з моєю професією лікаря - це згусток людського нап­ружен­ня, хви­лю­вання і на­по­лег­ливості. Та коли вдається зробити щось добре і потрібне для жи­телів міста, радісно стає, бо вті­лені в реальність за­думи та праця не про­па­дають даремно. Усім сер­цем бажаю рідному місту добра, миру і проц­вітання, а рогатинцям - своїми талан­тами, своєю пра­цею збага­чувати і зве­личувати наш опіль­ський край, щоб і на­далі ширилася світами добра слава про місто Рога­тин, яким варто гордитися і дякувати за те, що ти рога­тинець і живеш у такому прекрасному місці, як Рогатин, яке розкинулось серед лісів і пагорбів на берегах тихої річки.

Тетяна КУШНІР, заступник голови постійної комісії міської ради з питань гуманітарної сфери, соціального захисту населення та молодіжної політики.

Про красу рідного міста треба дбати разом

е, де він народився, живе і творить своє майбутнє. Я вже 38 років мешкаю в Рогатині і вважаю його рідним.

Пам'ятаю Рогатин з дитин­ства, з красивими ліхтарями, лавочками, каштанами і заго­родою з ланцюгами біля кос­телу. А ще пригадую, як часто у вихідні чи свята цент­ральною ву­ли­цею в нап­рямі до парку гуляли ро­га­­тин­ці: пані в капе­люш­ках, родини з дітьми, зако­хані пари. У ті роки мешканці міста збира­лися біля озера цілими компаніями, там ку­па­лися, слухали музику, грі­лися на сонечку, а ввечері відбувалися танці.

Ці спогади повернули мене в молодість, коли побував на нещодавній толоці біля міського озера, організованій з ініціативи Івана Качали для впорядкування водойми і створення в майбутньому тут зони відпочинку. Вразило те, що прийшло на прибирання дуже мало людей (перший раз - близько 20, а другий - 15). Отже, краяни або не всі знали про толоку, або їм байдуже, або очікують, що хтось за них все зробить. А так не повинно бути, адже в нас немає де відпочивати, щоб хоч трошки заховатися від спеки, часто рогатинці йдуть в напрямі "Бейжі".

Команда міського голови Сергія Насалика разом з кому­нальними службами багато роблять для  впорядкування міста Рогатина. Поремонтовано дахи і фасади будинків, замінені вікна і двері в багатьох під'їздах, висаджено квіти, які милують око всіх жителів та гостей, - всього не перелічити. Але, щоб місто було красивим, чистим, справді європейським, потрібні ще й зусилля кожного з нас, його мешканців. А ми поки що вміємо здебільшого тільки вимагати, а не підтримувати і допомагати.

Наведу приклад. Зранку наше місто чисте й охайне, а вже близько полудня вітер розносить папірці від морозива, цукерок чи пачки від цигарок. Невже, так важко донести до урни зайве, навчити свою дитину не викидати непотріб на тротуар, а покласти в кишеню або мамі в сумку, просто шанувати чиюсь працю.

Кілька слів про впорядкування могил на міських цвинтарях. Комунальники обкошують доріжки, стежки, узбіччя. Але кожен повинен слідкувати за станом місць вічного спочинку своїх рідних, тоді було б легше підтримувати там належний вигляд.

Наше місто дуже давнє, відоме з ХІІ ст., тому цікаве для туристів і гостей. Але воно стане ще більш привабливим, якщо  будемо берегти те, що роблять для нас.

Місто готується відсвяткувати свій день народження. Впорядковуються тротуари, встановлено нові світильники, але вже хтось вкрав 4 лампочки. Культурно-мистецьке дійство на День міста відбудеться в міському парку, в якому пожвавлено працюють комунальні служби. Тому дуже просимо не смітити, а підтримувати чистоту.

Хочу привітати всіх рогатинців з днем народження нашого міста, побажати здоров'я, гарного настрою та закликаю дружно прийти на наше спільне свято. Буде цікаво і весело.

Богдан МАЙКА, депутат міської ради.

Сивочолий мій Рогатин, зі святом Тебе!

ш древній град з уродинами. Що ж побажати на уродини рідному місту? Насамперед, процвітання, щоб кожен мешканець полюбив  його всім серцем, всією душею. Проймає нас гордість за героїку минулого, за людей, які творили і писали історію рідної землі. Відрадно, що живу в той час, коли місто оновлюється, стає красивішим, ошатнішим, цікавим. Мені приємно сказати, що міська влада дбає про яскраве обличчя Рогатина, про його мешканців. Сподіваюся, що започатковані добрі справи, які милують наше око, дарують радість і спокій нашій душі, будуть підтримані, збережені, не знищені. Водночас із засторогою звертаюся до нас усіх, щоб ми не захворіли найстрашнішою недугою нашого часу - байдужістю, яка робить людей черствими.

Як депутат міської ради завжди перебуваю у вирі подій громадського життя міста і можу з впевненістю сказати: все, що робиться, -  в ім'я людини, для нас з вами, для нашого блага, для нашого серця і душі.

Щиро вітаю Рогатин з днем народження, бажаю всім доброго настрою, гарного відпочинку, приємних і зворушливих хви­лин спілкування. Творімо своє місто, починаючи з себе.

Я не можу Рогатин не лю­бити, місту рідному завше цвісти, хоч, можливо, й на карті світу моє місто важко знайти.

Христина ЗВІРИШИН, го­лова постійної комісії місь­кої ради з питань гуманітарної сфери, соціального захисту населення та молодіжної по­літики.

Імідж малої батьківщини - у конкретних справах громади

В очікуванні свята наше місто нагадує молоду дів­чину на Великдень:  чепу­риться, прикрашається і малюється...  Зодяг­нув­шись у найкраще вбрання,  ни­зку коралів синьо-жов­тих ліхтарів, пишний вінок сульфіній, сплетений на алеях, узбіччях та дав­ніх вуличках, Рогатин з нетер­пінням очікує гостей. 

Нещодавно пройшлась вечірнім містом і така гордість охопила за малу батьківщину… Червоно-білі, яскраві пішохідні переходи, свіжо вимощені візерунки тротуарів обабіч головної вулиці, немовби  стрічки до віночка. Любо глянути також на площу Роксолани і на саму Настю Лісовську, жовтогарячі чорнобривці на квітниках, герби давнього міста, один з яких прикрасив будівлю неподалік костелу, а інший - зацвів на новій  клумбі. Хіба не краса?.. Не віриться, що за такий короткий час  наше місто стало настільки чарівним і неповторним.

Гадаю, що невдовзі Рогатин буде ще кращим, адже проектів для його вдосконалення є  дуже  багато:  не тільки центральної частини, а й бічних вулиць. Але дуже важливо, щоб громада нашого Рогатина зуміла оцінити роботу міської ради, міського голови, комунальних служб та  берегла все, що робиться для людей, підтримувала чистоту у місті, частіше проявляла ініціативу в громадських справах. Подбаймо разом, щоб у конкретних справах творити імідж Рогатина як містечка з європейським вектором розвитку. З нагоди свята дозвольте побажати всім нам, шановні краяни, здоров'я, сили духу та натхнення у щоденній праці для творення сьогодення і майбутнього рідного Рогатина. 

Тетяна ВИННИК, голова постійної комісії міської ради з питань стратегічного розвитку, бюджету і фінансів, комунальної власності та регуляторної політики.

Спрямуймо погляд у майбутнє

Одного разу, пере­буваючи в центрі міста, на площі Роксолани, зап­римітив туристич­ний автобус, який зупи­нився біля костелу Св. Миколая та Анни. Пасажири були різного віку, чисельністю понад двадцять п'ять осіб, серед них двоє стар­ших людей. Очевидно, вони раніше вже відвідували наше місто. Молодші ж туристи лише з ціка­вістю відкривали для себе Рогатин і перший погляд спрямували на пам'ятник Роксолані.

Стояла тепла літня днина, жодна хмаринка не була гостем на небі. Розглядаючи центральну частину міста, мабуть, думали, яка прекрасна тут місцевість, дивовижна природа. Квітники манять багатством кольорів, вони завжди прекрасні на фоні блакитного неба. Літній аромат квітів навіть від легенького подиху вітру відчувається на відстані. Чистота тротуарів, вулиць, фасадів будівель не тільки привертають увагу, а просто зачаровують перехожих.

Туристи організовано попрямували через пішохідний перехід до пам'ятника Насті Лісовській. Екскурсовод, який супроводжував групу, розповідав про цю легендарну постать. Згодом гості сфотографувалися біля пам'ятника і пішли до церкви Зішестя Святого Духа, яка є музейним комплексом Рогатина.

Стародавнє місто завжди залишає туристам теплий спогад. Щорічно, особливо літом, тисячі любителів минувшини відвідують наш край, любуються опільськими  краєвидами, цікавляться красою міста, його планами на майбутнє. Сивочолий Рогатин впродовж своєї багатовікової історії був свідком і радісних, і похмурих, навіть трагічних днів. Попередні "визволителі" нас не любили за те, що ми прагнули  самостійності. Для поляків ми були "кабанє", для німців - "швайне", для більшовиків - "бандери". Нас хотіли ополячити, то онімечити, то зрусифікувати. Інший народ був би вже давно викреслений з географічної карти, а нашу мужню українську націю хоч похилить горе, та не зламає - вона вистояла і перемогла.

Ще досі зберігаються в архівних документах дані про минуле Рогатинщини. Ось, наприклад: у Першу світову війну Рогатин, особливо його центральна частина, була зруйнована. Відбудовувати доводилось декілька десятків років. Друга світова війна також завдала нашому місту значної шкоди. Були понівечені Божі храми (церква Різдва Пресвятої Богородиці, церква Святого Миколая, костел  Св. Миколая та Анни), залізничний вокзал, залізничний міст через р. Гнилу Липу, торговий ряд будівель (нині "Гастроном"), польський клуб "Зірка" та ін.

Не один людський талант змарнувався, бо не міг роз­простерти своїх крил в умовах тоталітарної системи. Багато земляків вбито, виселено за межі територій етнічного проживання, убито на фронтах війни, засуджено, розстріляно. Чимало молодих юнаків і дівчат полягли в сотнях УПА у боротьбі за волю України.

Нині ми перебуваємо на порозі 26-ої річниці незалежності держави, у завершальній стадії - приготування до Дня міста. Мені, як краєзнавцю, громадському діячеві, хочеться щиро привітати усіх громадян, мешканців Рогатина з цією приємною і радісною подією, побажати міцного здоров'я, щастя, багато років життя на благо нашої Батьківщини. Особливо шаную і ціную працю керівництва міської ради і депутатів. Водночас, хотілось би висловити кілька міркувань з приводу наших подальших кроків у напрямку розвитку життя в громаді.

Передусім, важливою є наша увага до процесу виховання молодого покоління. Школа мусить бути затишним націо­нальним середовищем. Якщо з молодих літ закладати дитині зрозумілі ідеали, то їх не так просто зруйнувати, бо як виховаємо наших молодих людей, такими українцями вони стануть. А вчитель посідає вагоме місце у шкалі педагогічної діяльності. У виховній роботі особливу увагу варто звернути на культуру поведінки дітей на дорозі, оскільки, на превеликий жаль, сьогодні почастішали випадки травматизму на проїжджій частині автошляхів міста. Тому доречно в навчальних закладах проводити тематичні уроки або факультативи для учнів на тему Правил дорожнього руху.

Яким бачу місто майбутнього? Хотілося, щоб, як це було колись, облаштували оглядовий майданчик на споруді костелу для чудової можливості нашим краянам та гостям міста з висоти помилуватися красою Рогатина. Варто також встановити хрест на горі Єрусалим, де колись він знаходився, а потім радянською владою зруйнований, впорядкувати старі поховання, могили знакових постатей, адже дуже часто до нас навідуються закордонні туристи і розшукують могили своїх родичів. Доцільно сформувати у міській раді реєстр таких давніх поховань із зазначенням конкретного місця їх розташування. Для кращого вигляду нашого міста незайвою буде обрізка старих гілок дерев, адже вони старять Рогатин.

З нагоди свята вітаю усіх дорослих та зовсім юних рогатинців і зичу: хай квітне доля у руках прекрасна, життя приносить радість і тепло, нехай завжди вітає сонце ясне, дарує щастя, силу і добро.

Михайло ВОРОБЕЦЬ,

 заслужений вчитель України.

 

Прикріплені фото
М.Воробець.png Тетяна Винник.png
Х.Звіришин.png