Чи ще й за Шевченка будемо сперечатися і сваритися?

Дата: 19.06.2017, перегляди: 51
Чи ще й за Шевченка будемо сперечатися і сваритися?

Тарас Шевченко і Рогатин, Рогатин і Тарас Шевченко… Не буду порівнювати свою прив'язаність, душевність в думках і спогадах до особистості Т. Шевченка і до рідного Рогатина, де в дитинстві довелося засвоїти повагу до Великого Поета, портрет якого був на стіні кімнати, коли поему "Тополя", завчену в початкових класах школи за Австро-Угорщини, мама пам'ятала до старечих літ. Обійдуся без порівняння, щоб рогатинці не осуджували мене, що мої думки можуть відрізнятися від оцінок когось із них. Переконаний лише в тому, що ми маємо спільну думку про належність спорудження в Рогатині пам'ятника Пророкові України. 

Свого часу, зустрівши по­ві­дом­лення в "Голосі Опілля" (21.02.1991), зрадів, що в Рогатині "… підготовлено місце, де буде в цьому році споруджено і відкрито пам'ятник" Т. Шевченкові. Аж у 2013 році "Рогатинська земля" (02.11) сповістила в статті під заголовком "Рогатинський Т. Шевченко буде молодим", що "Після деякої перерви знову активно при міській раді запрацював організаційний комітет із спорудження пам'ятника Т.Г.Шев­ченку в Рогатині". Журналіст О.Круп­ка взяв інтерв'ю в авторів проекту пам'ятника Володимира Сиротюка (уродженця с. Чагрів), автора пам'ятників у трьох селах Рогатинщини, і Василя Гурмака, також автора проектів пам'ятників Т.Шевченкові на Львівщині, в Ко­ломиї.

Ще до того рогатинці через М.Воробця запитали мою думку про місце встановлення пам'ятника. Я відповів (стаття "Пора Рогатинові засвідчити шану українському Ґе­нію"; "Голос Опілля", 2012, ч.50), що "Пам'ятники таким особистостям встановлюють в місцях, доступних для огляду, вшанування. Для огляду не тільки у випадку запланованих відвідин, але для всіх, хто буває в Рогатині і навіть проїжджає через місто. Має значення й оточення, в якому буде його споруджено, се­редовище, яке б викликало повагу до особистості, представленої в мар­мурі чи бронзі. На мою думку, належне місце встановлення пам'ят­ника Поетові в Рогатині - біля будинку райдержадміністрації, що забезпечить легкий доступ до нього,  можливість його огляду і засвідчить повагу до особистості. Та й від­чуваючи постійно "недремне око" нашого Пророка, керівництво ра­йону пам'ятатиме про свою націо­нально-державницьку місію".

Постать Поета у пам'ятнику, зображеному в "ГО" 04.07.2014, зовсім не та, що у  числі газети від 20.09.2013, з наступним роз'яс­ненням в статті Ольги Конопади "Рогатинщина матиме молодого Шевченка" (11.07.2014). Пові­домлено, що до створення проекту пам'ятника, крім двох названих скульпторів, залучено ще трьох митців. Прозвучало, що пора вже, нарешті, доповнити рогатинським пам'ятником 1384 пам'ятники Т.Шев­­ченкові у світі та 210 - на Прикарпатті.

Історія спорудження рога­тинсь­кого пам'ятника продовжується в 2017 році. Вірю, що буде його встановлено, відкрито. Свою думку щодо місця його розташування повторюю і утверджую. Поспе­речаюся тільки з автором статті з цього питання Миколою Шинкарем ("ГО", 27.05.2017), який заперечує встановлення пам'ятника у від­критих, доступних місцях, тому що Поет "… ніколи не був з владою, завжди залишався з народом". Влада сьогоднішня - не влада часів Шев­ченка; якщо вона не зовсім "шев­ченківська", то все-таки визнає його (допускає пам'ятник), і є надія, що буде вірною йому. Якщо "прості громадяни… звертаються з бідами і проблемами" до владних структур, то хай їх підтримує дух Шевченка. Так, "Дорога до Українського Про­рока повинна бути світлою, з чис­тими думками й помислами…". Але дорога В СУПРОВОДІ З ПРО­РОКОМ до Правди, Справедливості терниста, і він допомагає нам її долати, не заховавшись в темних затінках.

Чи  не  пора  завершити  понад 26-річну історію рогатинського па­м'ятника Тарасові Шевченку?

 

Любомир ПИРІГ.