Знайшов своє покликання, допомагаючи людям

Дата: 07.06.2017, перегляди: 118
Знайшов своє покликання, допомагаючи людям

Отже, Ярослав Стиславський народив­ся і зростав у музичній сім'ї, де завжди лунала пісня та панувала музика. У 2010 році закінчив Рога­тин­ську ЗОШ №2, паралельно навчався в музичній школі по класу кларнету, відтак вступив до Івано-Франківського фінан­сово-комерційного  кооперативного колед­жу імені С. Граната. Завжди залишався активним волонтером центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, був  учасником щорічних фестивалів творчості "Повір у себе", за що його неодноразово нагороджували грамотами, а в 2007 році як приз отримав безкоштовну путівку в ОТ "Артек". Досі хлопець згадує ті миті з приєм­ністю. Окрім цього, Ярослав нав­чався у Львівській комерційній академії.

 А нещодавно побачила юнака у новому амплуа:  здійснюючи оцінку потреб в одній із сімей, яка опинилася в складних життєвих обставинах, раптом застала його за благородною справою - у яскравій курточці та блейзері Славко привіз їжу для лежачої жінки. У рамках Програми безоплатного харчування одиноких грома­дян похилого віку та осіб, котрі перебу­вають у складних життєвих обставинах, яка ефективно діє завдяки депутатам Рогатинської міськради, щоденно для цієї категорії міського населення готують гаряче харчування в  БО "Карітас". Звідси волонтери Рогатинського агроколеджу, серед яких і наш Ярослав, адресно доставляють їжу у домівки потребуючих, котрих у місті налічується близько 40 осіб.

-Я працюю водієм, водночас, роз­вожу їжу  з 12.00 до 15.00 год. Добре орієнтуюся у місті, адже тут народився і ріс, тому досить швидко справляюся з визначеним завданням. А ще така робота  приносить мені неабияке задоволення,- з усмішкою на обличчі зізнається в розмові хлопець. Поспілкувавшись з кількома підопічними Славка, розумію, що  люди  помічають його щирість, добросердечність, бажання зробити світ добрішим, починаючи з таких маленьких, але вагомих і конкретних справ.

- У кожного з них - своя доля. Хтось поховав дітей, хтось  марно виглядає їх з-за кордону котрий рік поспіль. Але всі ці долі сповнені смутку й самотності. Намагаюся свій гарний настрій передати цим людям, яких щоденно відвідую. Завжди розпитую, як справи, як здоров'я, можу щось прикупити з продуктів, ліків,  коли просять, - продовжує своє одкро­вення мій співрозмовник. - Одного разу довелося викликати "швидку", бо чоловік зламав руку і в стані розгубленості чи безпорадності отак не признавався нікому майже два дні, терплячи біль. Згодом я  провідував його у лікарні. Це дуже добре, що для містян у нас лікування безкош­товне, адже надзвичайно важко пенсіо­нерам вижити на мізерну пенсію і ще ліки купувати. Хочу відзначити, що харчу­ванням потребуючих рогатинський "Карітас" займається уже понад 15 років. Спочатку готували їжу тільки людям літнього віку, тепер смачними обідами забезпечують і студентів із малозабез­печених сімей. А завдяки міській прог­рамі і бюджетному фінансуванню хар­чують від минулого року ще й рогатинців, які потрапили у складні життєві обста­вини: до них я, власне, і приїжджаю щодня. Вважаю, що кожна порядна людина не має права обійти страж­денного, обов'язково треба нагодувати голодного та обігріти змерзлого. Тож не бажаю нікому залишитися на старість наодинці з собою - це дуже страшно.

Чому я цим займаюся? Дуже просто -  хочу залишити після себе слід на  землі, добрий слід. А щоб цього досяг­нути, напевно, перш за все, треба бути лю­диною доброю, не робити зла. Важ­ливо жити чесно та благородно. Працю­вати. Робота теж  приноситиме радість, користь та добрий результат.  Допо­магати, чим можна, іншим, тоді люди навколо будуть озиватися гарними словами. Любити ближніх та свою справу. Слід людини залишається на землі тоді, коли про неї згадують добрим словом.

 Така, ось, філософія, що неочіку­вано для мене полилася з уст 24-літнього юнака, якого знала, як затятого діджея нічної дискотеки, шаленого ровериста в реперських шортах з джек-рассел-тер'єром на повідку…Після цієї зустрічі  ще довго відчувала його особливу ауру. Тішилась душа і раділо серце від того, яка ж щедра і сприятлива рогатинська земля, що плекає справжніх людей, відданих власній справі, надзвичайно скромних та добрих, котрі хочуть допомогти усім, дають  людям розраду та надію, і як, у міру їхніх сил та  можливостей, ці справи увінчуються успіхом.

 

 Світлана РОСКОШ.