Мандрівка до «центру Землі»

Дата: 17.09.2019, перегляди: 68
Мандрівка до «центру Землі»

На годиннику 6:30. Вулицю Шевченка огортає осінній ранок, а наш автобус з павутинкою «бабиного літа» вирушає до Борщівського району. Між напівсонних сіл він знаходить потрібну зупинку, с. Королівку, де розташована перлина цього краю – Оптимістична печера.

Найдовша у світі печера

Ця місцина в осінньому лісі вважається однією з найбільш унікальних природних пам'яток України. А все тому, що занесена до книги рекордів Гіннеса, як найбільша у світі гіпсова печера і друга за загальною довжиною печерних ходів. За своїми масштабами Оптимістична поступається лише печерній системі Флінт-Мамонтова у США і манить туристів не тільки загадками, але й чарівністю. Адже тут і темні тунелі з казковими переливаючими стінами, і блакить підземних озер, і гіпсові кристали різноманітної форми та кольору, і кальцитові геліктити, схожі на рожеві чи жовті коралові рифи.
Тож обравши один із маршрутів, ми вдягнули спеціальне спорядження з каскою і ліхтариком та вирушили в найгарніше підземелля України. Супроводжували групу у незвичній мандрівці ентузіаст-спелеолог Іван та спелеособака Черешня, які, власне, не дали заблукати між розгалуження темних лабіринтів, відтак завели до підземного музею скульптур та кристалів.
І хоч наш тур не був надто екстремальним (як окремі з них), але він «перевірив» усіх на міцність, дружбу, командний дух. Бо ж з перших хвилин мандрівки довелося добряче рачкувати низькими лабіринтами, пройти вузькими ходами зі стрімкими спусками та підйомами, відтак у повний зріст дістатися галерей з розгалуженими ходами. Тож у момент, коли з дверей у печеру зняли замок, усвідомлював: ти відповідаєш не тільки за себе, але й колег-друзів, які запросто можуть загубитися в темряві підземного світу. Тут усі ми - одне ціле.
Екскурсія до першого спелеотабору “Циклоп” та музею тривала близько двох годин і з перших хвилин зуміла "закохати" нас в українське диво природи.
Як дізналися згодом у таборі спелеологів, назва печери обрана невипадково. Вона походить від ентузіазму науковців, які оптимістично вірили, що знайдуть природну пам’ятку. І хоч багато дослідників кепкували з їхньої витівки розкопати печеру, називаючи її безперспективною. Однак, спелеологів не зупиняли невдачі. В 1966 р. оптимістам таки вдалося відкрити найдовшу гіпсову печеру.
Сьогодні на карті нанесено 250 км підземних ходів, утім й досі Оптимістична не до кінця досліджена. Щоразу нова експедиція приносить «свіжі» відмітки на мапі, примножує цікаві знахідки.
Найцінніший скарб печери – вторинні мінеральні утворення, що зростали у підземних порожнинах протягом десятків тисяч років. Ці мінерали неймовірно гарні й мають наукову цінність. Крім того, тут є кілька невеличких озер, площа найбільшого з яких 82 метри. При достатньому рівні води в озерах можна навіть купатись. А наш маршрут продемонстрував ще одне "диво" Оптимістичної - перший в Україні музей скульптур, експонати якого виліплені із тутешньої глини, над яким трудилися талановиті скульптори ...


Трішки перепочивши від нелегкої мандрівки, переповнені неймовірних вражень, ми попрямували до наступного «пункту призначення» – Джуринського водоспаду.

Казковий водоспад

Містечко Червоногород, що неподалік від села Нирків Тернопільської області, зустрічало нас, закутавшись у плед густих лісів. В осінній задумі поселення тихо споглядало на свою найдивовижнішу казку - Джуринський водоспад.
Перше, що вразило в с. Нирків – це червона земля, поширена в цій місцевості. Тутешні жителі кажуть, що після дощу, колір скель стає ще більш насиченим, а вода у калюжах нагадує червоне вино. Саме від цього й пішла назва поселення Червоногород, яке було тут кілька століть тому.
Коли прямуєш до водоспаду, ще здалеку починаєш чути шалений гуркіт води, а коли  з-за дерев несподівано виринає його потік, просто перехоплює подих. Його висота сягає 16 метрів,  ширина – 20-ти. Водоспад складається з трьох каскадів і  вважається найвищим рівнинним водоспадом України. А історія його «народження» налічує кілька цікавих гіпотез.
За першою, водоспад спеціально був створений татарами. В 1620 році вони намагалися захопити оточений водою Червоногородський замок і для цього зруйнували кам'яний кряж та змінили русло річки, щоб вона минала замок. За іншою версією, водоспад створено під час перебудови замку на палац польськими шляхтичами Понінськими на початку ХІХ століття. За модними тенденціями тих часів він вирішив розбили величезний ландшафтний парк і прикрасити його водоспадом.
Проте нейімовірною причиною створення штучного водоспаду є потреба у млині. Річку  "роздвоїли" – щоб частина води плинула новим річищем, де й збудували млин. Стовідсоткового підтвердження цієї версії немає, але на скелястих берегах Джуринського водоспаду і зараз ще можна побачити руїни старого водяного млина.
Водоспад без вагань можна назвати атракціоном, адже гострі враження тут гарантовані. До речі, вважається, що вода тут має цілющі властивості, тож часто люди приїжджають сюди спеціально для того, що покупати маленьких дітей, які часто хворіють.
Неподалік Джуринського також є красиві місця з маленькими та великими галявинами, де можна розбити намети. На одній з таких, в оточені велетенських дубів і під музику водоспаду, ми готували смачний обід на вогнищі.


Потрохи день передавав свої повноваження ночі. Повертаючись додому,нас проводжали руїни Червоногородського замку, який розташований в 20 хвилинах від водоспаду. Дві височезні вежі, зелений ліс і безкрає глибоке небо навіювали думку: такої краси не побачиш ніде. Це - невідомі чудеса рідної України, які хочеться відкривати знову й знов…

 
Прикріплені фото
DSC_4283.png 70295621_513799866062199_1863153557419589632_n.png
70680626_421194395184967_4550926924272107520_n.png 71237330_2547594751954032_494188781142802432_n.png
DSC_4255.png DSC_4256.png
DSC_4257.png DSC_4262.png
DSC_4265.png DSC_4267.png
DSC_4273.png DSC_4271.png
DSC_4279.png IMG_1503-ac6ceebb-club.png
8887_800x600_19267.png зображення_viber_2019-09-14_22-30-12.png
зображення_viber_2019-09-14_22-31-17.png зображення_viber_2019-09-14_22-31-21.png
зображення_viber_2019-09-14_22-31-27.png зображення_viber_2019-09-14_22-31-50.png
зображення_viber_2019-09-14_22-31-57.png зображення_viber_2019-09-14_22-32-16.png
зображення_viber_2019-09-15_12-25-30.png зображення_viber_2019-09-16_08-42-21.png
зображення_viber_2019-09-16_08-42-22.png _mg_7954-2-edit.png
6792_800x600_CHervonogrud 4.png DSC_4291.png
DSC_4314.png DSC_4287.png