Допомагатимуть тим, хто працює

Дата: 06.03.2018, перегляди: 160
Допомагатимуть тим, хто працює

Згідно із запропонованим район­ною радою планом роботу розпо­чали з бабухівського адміністра­тивного будинку, де знаходяться клуб, бібліотека, сільська рада та пошта. Торік, за словами сільського голови Марії Денисюк, за кошти обласного і районного бюджетів, атакож фінансової під­тримки орен­даря ту­теш­ніх земель - "Захід-Агро МХП" провели ремонт і утеплення фасаду, стелі в клубі та встановили систему опалення. ("Голос Опілля" в деталях розповідав про це читачам у № 43 від 4 листопада 2017 р.- Ред.). Однак, доволі велика будівля, спо­руджена 90 років то­му, має ще одну сер­йозну проблему - гри­бок, з яким сільська рада вже розпочала бо­ротися, обробивши стіни відпо­відними препаратами. Пара­лельно написали від­по­відний проект та направили його в об­ласний еколо­гічний фонд, сподіваючись на фінан­сову підтримку для облаштування системи водо­відведення та про­ведення заходів для захисту під­земних вод, якими ко­ристуються місцеві жителі.

- Лише за останні два роки наша школа зробила реальні кроки впе­ред,- зазначив у коментарі для ЗМІ області та району директор Рога­тинської СДЮСШОР Зеновій Вер­б’яний під час відвідин керів­ництвом їхнього навчального зак­ладу, який впродовж багатьох років славиться титулованими спортс­ме­нами, чем­піонами Світу, Європи та України.- Завдяки фінансовій під­тримці облас­ного і місцевих бюджетів ми провели заміну системи опалення, вікон та дверей на енергозберігаючі. Крім того, школі було виділено кошти для виїзду наших вихованців на змагання і придбання навчальної зброї, а також двох тенісних столів. На часі - довершення ремонтних робіт, яких тут не проводили близько п’яти десятиліть.

Керівник навчального закладу порушив перед обласним та район­ним керівництвом  проблему необ­хідності транспортного засобу для поїздок спортсменів на змагання, а також надання на державному рівні дозволу для використання в роботі ДЮСОШР малокаліберної зброї, оскільки на сьогодні така зброя відповідно до припису Нацполіції опечатана, і вихованці школи трену­ються виключно з використанням пневматичної зброї.

Гарне враження на посадовців справила Рогатинська ДЮСШ об­ласної ради, де в прекрасних умовах її вихованці займаються різними видами спорту, досягаючи високих результатів. Однак, О.Сич звернув увагу на те, що сучасний плавальний басейн, яким рідко який райцентр може похвалитися і на утримання якого витрачають чималі кошти, серед білого дня пустує. А сюди можна було б організувати за відпо­відним графіком підвіз дітей зі шкіл району, щоб вчилися плавати.

У державному аграрному коледжі керівники оглянули, насамперед, майбутній спортивно-оздоровчий комплекс, який слугуватиме доб­ротною базою для занять фіз­куль­турою й спортом не лише для цього навчального закладу, а й для всіх охочих. За виділені обласною та міською радами кошти тут роботи вже розпочато в минулому році та заплановано завершити в поточному.

Слід зазначити, що цьогоріч наш аграрний коледж перейшов повністю на фінансування з обласного бюд­жету і є комунальною власністю обласного рівня. Аудиторне нав­чання майбутніх фахівців агро­сектора тут тісно пов’язане з пос­тійною потребою у виїзді на виро­бничу практику та у наявності мате­ріально-технічної бази для оволодіння навичками водіння тран­спортними засобами. Навчальне місце сучасного студента нині важко собі уявити без комп'ютера, елек­трон­ного підру­чника. Тому, хоч в коледжі й облад­нано три ком­п’ю­терні класи, існує необхідність у додатковій  комп'ю­терній техніці.

- За останніх півроку спосте­рі­гається великий попит на наших випускників. І наша постійна спів­праця з роботодавцями дає добрі результати для молодих фахівців сільськогосподарської галузі, - заува­жив в розмові з керівництвом дирек­тор коледжу, депутат обласної ради Ігор Тринів.

Міський голова Рогатина Сергій Насалик ознайомив голову облради з місцем розташування майбутнього пам’ятника Тарасу Шевченку в Рогатині, розповів про сам проект реконструкції скверу під монумент, втілення в життя цієї суспільно значимої справи та попросив долу­читися до неї обласну раду.

Керівники влади району, області та міста побували в центральній районній бібліотеці, де головною фінансовою проблемою на сьогодні є ремонт та утеплення фасаду, а також ремонт даху.

У ни­нішньому при­мі­щен­ні центральної  районної аптеки № 47, що нале­жить до комунальної власності громад міста, селища та сіл району, в недалекому май­бут­ньо­му на частині вивіль­нених площ, які зараз аптекою не вико­ристо­вуються,  працюватиме районний центр на­дан­ня медико-санітарної допомоги: його керів­ництво та 8 сімейних лікарів, 5 з яких об­слуго­вуватимуть місь­ке населення, решту - з прилеглих до Рогатина сіл.

Районна рада вже виділила кош­ти на виго­товлення проектно-кош­­то­­рисної документації, щоби провести тут поточне пере­пла­ну­вання  при­міщення,  рекон­струк­цію системи опалення, заміну вікон та дверей, - інформував голова ра­йонної ради Роман Гринишин.- За­гальна потреба в коштах на запла­новані роботи - близько 3 млн. грн. Для району з фінансової точки зору- це надто затратний проект. Зви­чайно, ми розпочнемо роботи за кошти влас­них бюджетів, зокрема й сільських, але розра­ховуємо  також на обласний бюджет. Звернулися з цього питання і до народного депутата України Віктора Шевченка, який обіцяв сприяння зі свого боку.

- Щоби упорядкувати оглянуті нами об’єкти, району необхідно орієнтовно 10 млн. грн. Зрозуміло, що такої великої суми обласний бюджет не зможе виділити одному району, бо немає на це відповідних фінансів, - зазначив в підсумковому коментарі журналістам О.Сич. - Тож будемо звертатися до голів РДА, районної ради визначити пріо­ритет­ність і надати нам необхідні пропозиції для фінансової підтримки на об­ласному рівні. А депутати обласної ради спільно з ОДА вирішуватимуть це питання. Ми завжди підходимо до проблем, по’язаних із коштами, з точки зору справедливості стосовно всіх адміністративно-територіальних одиниць.

Загалом, коли аналізувати резуль­тати  аналогічного візиту керів­ництва облради до нашого району торік, то на 80 % наданих тоді пропозицій виконано. Про це Олек­сандр Макси­мович повідомив актив краю, підби­ваючи в залі засідань адмінбудинку підсумки робочої поїздки. У резуль­таті в район було спрямовано понад 11 млн. 600 тис. грн. 

Голова облради окреслив низку проблемних питань, які стосуються життєдіяльності Івано-Франківщини загалом та Рогатинщини зокрема. Серед них - ремонт місцевих доріг (загальна їх протяжність - понад 3 тис. км), на які область отримала з держ­бюджету 280 млн. грн. (за потреби 10 млрд. грн.). Із них 80 млн. піде на утримання доріг, решту - на їх ремонт. Розпорядником цих коштів є облдерж­адміністрація, за її пропозицією і виділятимуть фінанси для районів.

Перший заступник голови об­ласної ради Василь Гладій детально зупинився на проведенні обласного  конкурсу проектів і програм роз­витку місцевого самоврядування, яких за останніх 7 років було орга­нізовано обласною радою 8. На них від громад Рогатинщини подано 94 проекти, що надто мало для району, де діють 45 місцевих рад. Пере­можцями визнано 39 із них, що вище середньообласного показника, який становить 30-40 %. Загальний бюджет цих проектів-переможців - 6 млн.200 тис. грн.: 4 млн. - обласні кошти, 1млн. 100 тис. - місцеві бюджети і стільки ж - інші джерела.

- Це добрий спосіб залучення фінансів на розвиток своїх територій, і його треба використовувати наба­гато потужніше, - наголосив В.Гладій, адже за ці гроші в населених пунктах зробили заплановане в 13 школах, 2 дитсадках, 10 клубах та будинках культури, 6 ФАПах та амбулаторіях тощо. Втім, на останній, оголошений облрадою, конкурс від району підго­товлено лише 6 проектів із загальної їх кількості 135. Це є вкрай не­достатньо, враховуючи той факт, що проблем, пов’язаних з необ­хідністю покращення стану об’єктів соціальної сфери, інфраструктури, в наших селах є багато. До того ж, стимул взяти участь у конкурсі доволі-таки ва­гомий - в середньому 300 тис. грн. із обласного бюджету на один проект.

У 2018 році орієнтовними пріо­ритетами конкурсу є: туризм і рек­реація (максимальний розмір з об­ласного бюджету - 300 тис. грн.); розвиток сільського господарства  (максимальний розмір з обласного бюджету - 300 тис. грн.), екологічна безпека (ТПВ, каналізування, поверх­неві води) - цей пріоритет буде фінансуватися обласним бюджетом найкраще - до 1 млн. грн.; водо­постачання (максимальний розмір з обласного бюджету - 600 тис. грн.). До 1 квітня ці напрямки буде офіційно затверджено.

Крім того, у нинішньому році оголошено новий конкурс - конкурс ініціатив місцевих карпатських гро­мад, організатором якого є Асоціація органів місцевого самоврядування "Єврорегіон - Карпати - Україна", а учасниками - 4 області, зокрема, Івано-Франківська. Особливість цього проекту полягає в тому, що він має короткі терміни написання та реалізації - практично впродовж року. Його напрямки: транскордонне спів­робітництво (потрібно обов’язково мати зарубіжного партнера з Карпат­ського єврорегіону); популяризація історико-культурної спадщини; збе­реження природної спадщини; роз­виток інформаційно-комунікаційних технологій. Максимальна сума кош­тів, які можна отримати з обласного бюджету, на реалізацію одного проекту, - 250 тис. грн., а мінімальний розмір власного внеску - 50 тис. грн. Тож, сільським радам слід не пасти задніх, а якнайшвидше взятися за написання проектів з думкою про перемогу та зробити корисну справу для свого села, його мешканців. Бо, як відомо, під лежачий камінь вода не тече…

Начальник відділу земельних ресурсів та раціонального приро­докористування обласної ради Ана­то­лій Прокопів надав рекомендації щодо врегу­лювання питань плати за вико­рис­тання земель підприємствами па­ливно-енергетичного комплексу, що є на сьогодні надто важливим питан­ням, адже йдеться про додаткові джерела надходжень у бюджети місцевих рад за використання уста­новами, підприємствами та орга­нізаціями різних форм власності земельних ділянок під наземними і підземними комунікаціями, мережами інженерної інфраструктури - об'єк­тами магістральних трубопроводів та енергетики.

Присутні у залі скористалися можливістю задати запитання ке­рівникам області та отримати від­повіді на питання, що їх цікавили. Так, голова районної профспілки пра­цівників освіти Тарас Стасів порушив питання необхідності підтримки району на державному рівні щодо виділення додаткових коштів освіт­ньої субвенції, оскільки вже сьогодні щомісячно на виплату зарплати освітянам не вистачає 2 млн. грн., а також поцікавився долею спеціальних шкіл-інтернатів у зв’язку із запро­вадженням інклюзивної освіти.

Депутат Марія Марунчак запро­понувала організувати навчання для сільських голів із проблематики використання земель та ширше про­па­гувати серед органів місцевого самоврядування участь у конкурсах і діяльність Школи проектного менеджменту, що запрацювала в області. Також депутат висловила стурбованість долею садиби Рея в с.Приозерне, яка є унікальною пам’яткою архітектури, та по­ціка­вилися баченням обласного ке­рів­ництва майбутнього нашого району в контексті адміністративно-те­рито­ріальної реформи. Депутат Степан Пушкар загострив увагу обласних посадовців на потребі реставрації пам’ятки сакральної спадщини дер­жавного значення - церкви Св. Параскевії П’ятниці у с. Черче, яка вже багато років в ава­рійному стані.

 Депутат районної ради Михайло Маслій попросив допомогти в опа­ленні приміщення Світанківської школи та виділенні комфортабельного для людей автобуса в їхнє віддалене від райцентру село. Сільський голова с.Конюшки Іван Іванців вів мову про те, щоби громадяни, які проживають в таких селах, як Юнашків, Обельниця тощо і дихають промисловими відхо­дами Бурштиської ТЕС, отримували кошти за нанесення підприємством шкоди їхньому здоров’ю, а також про потребу розміщення відповідних попереджувальних дорожніх знаків на автомагістралі, що пролягає через Конюшки. Головний лікар ЦРЛ Тарас Бандура висловив стурбованість станом наявного в лікарні медичного обладнання, яке, в основному, під­лягає списанню та попросив керів­ництво області допомогти у вирішенні цього важливого для людей питання.

На завершення перебування в районі керівництво обласної ради побувало у Липівському НВК. Тут кілька років тому відкрито при школі садок, де нині є 23 вихованців, у школі навчаються 107 дітей. У будівлі, зведеній у 1972 році, замінили на енергозберігаючі вікна та двері. Однак, серйозною проблемою зали­шається заміна даху, який не ремон­тували вже понад 30 років. О.Сич висловив перед керівниками району та села готовність обласної ради долучитися до цих робіт на умовах співфінансування.

 

Ольга КОНОПАДА.