"Гроші для власного розвитку громади повинні заробляти самостійно"

Дата: 20.09.2017, перегляди: 90
"Гроші для власного розвитку громади повинні заробляти самостійно"

Петре Степановичу, вже традиційно для керів­ників  такого рівня влади, як Ваш, 100 днів роботи на посаді є певним пер­шим підсумком зроб­ле­ного, а радше, тією уже конкретизованою (після знайомства зі станом справ у районі) відправною точкою, що визначає кро­ки виконавчої влади райо­ну у таких непростих реаліях. Які плюси і мі­нуси за  порівняно неве­ликий проміжок часу Ви побачили у функ­ціо­ну­ванні системи управ­ління районом загалом, у чому вбачаєте його перс­пек­тиву?

- Дійсно, 100 днів є дос­татнім  часом для того, щоб зрозуміти і від­повісти собі на запитання, у якому ти середовищі, яких змін це середовище потребує, які перспективи його розвитку та невідкладні кроки для впровадження майбутніх змін. Щодо плюсів та мінусів, то,  однозначно, плюсів набагато більше. Район живе - виробничий, соціальний, освітній, куль­турний напрямки функціонують безвідчутних збоїв, наявна інфраструктура є  достатньою для такої кількості населення.

Та все ж, розвиток Рогатинщини має швидше інерційну природу, а не нова­торську. Що я маю на увазі? Район, як адміністративно-територіальна одиниця, складається з міста, селища та сіл, спільні інтереси розвитку яких формуються у Стратегії та  річних програмах соціально-економічного розвитку. Фундаментом для формування цих документів є теза,  яка домінувала протягом останніх десятків  років, про те, що район специфічний: у ньому багато сіл за невеликої кількості населення. Це  консервує ситуацію, бо район дотаційний  (біля 93 відсотків районного бюджету - субвенції Дер­жавного бюджету на освіту, охорону здоров’я, культуру та  державні соціальні виплати). Тому розвиток Рогатинщини залежить від цих  державних фінансових ресурсів.  Така хибна теза породила якусь безвихідність. При цьому кількість населення краю за останні 47 років скоротилася з 73 тисяч до 40 тисяч мешканців. Скажіть, будь ласка, що за цей час змінилося із структурою медицини, освіти, культури?  Практично нічого, бо ніяких структурних реформ на цій те­риторії не проводилося.   

В управлінські структури району, на жаль, не прийшло розуміння того, що  наша Рогатинщина не є найгіршою в умовах цієї ж надуманої  специфіки - навпаки, її потенціал, вважаю, серед сільських районів області є одним з найпотужніших. За дотаційність району потрібно забути - держава, як і в європейських  країнах, фінансує свої, але делеговані місцевій владі, повноваження. А гроші для власного розвитку громади повинні заробляти самостійно. У жодній демократичній країні  центральна влада не тягне на собі території. Тому за 100 днів ситуація  вже чітко викристалізувалася: власних ресурсів заробляємо мало,  бюджетна сфера роздута, що розмиває державні фінанси та робить її неефективною щодо функцій, і як наслідок, населення отримує неякісні суспільні послуги, рівень життя “падає”.

 Чи можете сказати, що вже маєте команду фахівців, здатну вирішувати складні завдання сьогодення та долати труднощі, що неминуче виникають в процесі жит­тєдіяльності? Ефективні зміни в структурі РДА якісь відбулися?

- Найефективнішою є та команда,  де працюють люди з високим рівнем про­фесіоналізму та політичної волі, і яка  здатна показати людям перспективу, повести їх за собою. Особливо це стосується ключових позицій. Маю на увазі заступників  голови та керівників виконавчих структур. Спе­ціалісти  (а це основа усіх трудових колективів) повинні просто виконувати свої функції. Якщо перед фахівцем поставити конкретне завдання, то, безсумнівно, він його виконає. Тому потреби масово змінювати цю управлінську ланку не бачу.  В цілому, з дуже великою відповідальністю ставлюся до будь-яких кадрових змін. І вони будуть, це невідворотно, але  стосу­ватимуться тільки  ключових посад.      

Головний критерій в цьому - ре­зультати роботи галузі та її якість. Найголовнішою зміною у районній державній адміністрації вважаю зміну психологічного клі­мату в колективі. Люди розуміють мене, мої вимоги та здатні їх вико­нувати - це най­важ­ливіше. Тож найближчим часом змін в апараті РДА не передбачається. Сьогодні він підсилений заступником з гума­нітарних питань, перед яким став­ляться дуже складні завдання, але Оксана Іванівна здатна їх ви­рі­шувати.

Яке Ваше враження від зна­йом­ства з роботою сільських рад? Якою мірою, на Вашу думку, чільники сільрад викорис­то­вують наявні резерви для того, щоби їхні населені пункти роз­вивалися, а люди на місцях від­чули, що є влада, котра про них не забула?

- Наше місцеве само­вря­ду­вання стоїть на порозі фунда­мен­тальних змін, які повинні забезпечити найголовнішу функцію само­вря­дування - функцію спроможності. Коротко про це. Як я уже наголошував,  у європейських країнах села, селища і міста майже не залежать від державних фінансів та державного управ­ління - території само­управляються через органи місцевого самоврядування, що володіють механізмами для самодостатності якісного громадського життя. Ця спро­можність забезпечується передачею джерел наповнення місцевих бюджетів та децен­тралізацією повноважень.

Що сьогодні маємо в районі? Різку поляризацію - в окремих сільських радах  є можливість фінансувати потреби громад, а іншим навіть не вистачає на заробітну плату працівникам апарату сільради. Це проблема номер один. Проблема номер два. На сільських голів не вчаться, а ефективна діяльність вимагає серйозної правової, економічної, фінансової підготовки. Для прикладу, в Україні нині тільки у сфері будівництва є чинними майже тисяча нор­мативно-правових документів. Тому якість місцевого самоврядування  можлива тільки в єдності дій сільських голів, апарату районної державної адміністрації та районної ради. Тож сьогодні наші зусилля скон­центровані на наданні допомоги місцевому самоврядуванню базового рівня не тільки організаційно, але і в формуванні добротних джерел наповнення місцевих бюджетів.  Щоб наші населені пункти успішно розвивалися, для цього потрібно спільними зусиллями зупинити демографічну кризу, напрацювати стратегію організації сільського життя, яка і повинна привести до розвитку населених пунктів. Робити це дуже складно після десятиліть застою.

На початку своєї роботи на засіданнях районного рівня Ви вели мову про те, що бюджет району на 2017 р. розбалансований і потрібно змінювати підходи до його формування, а також по-новому підходити до розробки програми соціально-економічного та культурного розвитку району. Сьогодні можете кон­крети­зу­вати, як відбуватиметься цей процес під час підготовки проек­тів двох основоположних доку­ментів на наступний рік?

- Цей процес ми розпочали не­відкладно після мого призначення головою райдержадміністрації. Сьогодні детально проаналізували кожну бюджетну програму як скла­дову районного бюджету. Бачимо їх проблеми, розмитість цілей, невиз­наченість з фінансовим забез­пе­ченням. Маємо також чітке розу­міння того, що ефективну програму соціально-економічного розвитку району неможливо прийняти без врахування ситуації в кожній гро­маді району, об’єднання  та ра­ціональне використання наших спільних ресурсних та  фінансових можливостей. Це означає, що без участі міської, селищної та сільсь­ких рад  програма соціально-еконо­мічного розвитку району ухва­люватися не буде, адже алогічним є прийняття такого документа для району без  участі громад цього  ж району. Днями було зроблено пер­ший, вважаю, визначальний крок - ми обговорили з  головами громад алгоритм такої роботи, визначили декілька пріоритетних напрямків, які стануть основою для життя району у 2018 році. Надалі у такий же спосіб визначимо проблеми, структуруємо за важливістю та термінами, організуємо їх фінансове і ресурсне забезпечення. Результати, переконаний, будуть ті,  які потрібні людям.

Реформування медицини, її стан сьогодні й завтра, без пере­більшення, турбує багатьох. У нашому районі, є серйозні проб­леми із фінансуванням такої важливої галузі. Які шляхи їх вирішення Вами напрацьовано? Чи готова охорона здоров’я Рога­тинщини до реформи?

- Реформа, яка зачіпає життєві інтереси практично абсолютної більшості людей, не може даватися легко. До таких відноситься  і реформа охорони здоров'я. Тому вона є болісною і турбує багатьох людей. Чи готові до неї  медики? Фахово готові, бо мають відповідні знання та  розуміють необхідність і  важ­ливість переходу до нових медичних стандартів, які зможуть вивести нашу систему охорони здоров'я на новий рівень, підвищивши якість і ефективність медичної допомоги.  Психологічно - ні. Це пов’язано з тим, що реформа - завжди злам  існуючої системи, зміна структури, кадрові перетрубації. Переконаний, щоб реформа на Рогатинщині відбулася, її  механізм повинні зрозуміти самі медики. Без їхньої безпосередньої участі нічого про­ходити не буде.  Цю роботу ми розпочали з речей, що не викли­кають у нікого заперечення, у яких відсутня конфліктна складова. Нами підготовлено пропозиції до Стра­тегії розвитку області, які дадуть можливість змінити зміст роботи сільських лікарських амбулаторій та стабілізувати критичну  демо­гра­фічну ситуацію. Це повинно стати початком реформи галузі. Пере­конаний, що реформа в районі пройде так, як це необхідно  і людям, і самій медицині.

Програма безкоштовного меди­каментозного забезпечення жи­телів усього району - це міф чи реаль­ність? За рахунок яких фінансових джерел мали б її запроваджувати і в які терміни?

- Коли Сергій Степанович Наса­лик у своїй передвиборчій програмі записав, що одним з його  головних зобов’язань перед виборцями є запровадження у Рогатині без­оплатної медицини, у це мало хто вірив. Я також відносився до такого дуже ризикованого кроку з деякою пересторогою, адже це, по-перше, дороговартісний проект, а фінан­совий потенціал Рогатина ніяк не можна зрівняти з потенціалом Калуша, де такий проект (єдиний в Україні) успішно працює. Але  Сергій Насалик зробив це. Тому можливим такий крок є і в районі. Треба просто йти шляхом Рогатина- забезпечити  ріст власних доходів громад і спрямувати  кошти на безоплатне лікування. Терміни? Поетапно - спочатку діти, потім породіллі, опісля серцево-судинні хворі. Згодом - решта.  Терміни - протягом трьох років.

Чи запозичуватиме райдерж­адміністрація позитивний досвід Рогатинської міської ради щодо запровадження багатьох ко­рис­них та цікавих програм і проектів, спрямованих на підтримку моло­дого покоління?

- Взагалі, те що робиться в Рога­тинській міській раді, сьогодні ще належно оцінює  мало хто. Від­повідно до законодавства різниці між правами та обов’язками  Рога­тинської міської та, для прикладу,  Зарічнянської сільської ради немає.  Є різниця у стандартах само­вря­дування. Команда депутатів Рога­тинської міської ради на чолі з міським головою зуміли за короткий час перебудувати роботу місь­кого самоврядування, спрямувати її на реальні потреби громади. Сьо­годні  низка проектів, які реа­лізує Рогатинська міська рада, є єдиними в Україні. Жаль, такий досвід повільно  поширюється. Але ми будемо виправляти це.

Яка, на Вашу думку, перс­пек­тива Рогатинщини в аспекті адміністративно-тери­то­ріаль­ної реформи?

- Адміністративно-територіальна реформа є комплексною і перед­бачає проведення низки реформ: де­цент­ралізація місцевого само­врядування (повноважень і фінан­сів), терито­ріальна (зміна територій громад і районів) та ад­міні­стра­тивна (зміна структури і системи територіальних органів державної виконавчої вла­ди). У нас, як і в інших країнах демократії, громади управляються через місцеве само­врядування. Визначальним чин­ником ефек­тивності цього само­врядування є принцип спро­мож­ності. Відповідно до прийнятого перспективного плану формування громад на тери­торії теперішнього Рогатинського району планується утворення двох громад - Рога­тинської та Бука­чівецької. Якщо у спроможності першої громади у мене сумнівів немає, то щодо другої - є, особливо, стосовно власних фінансових мож­ливостей для ство­рення  достатнього бюд­жетоутворю­валь­ного сере­до­вища як одного з вирі­шаль­них факторів спроможності.

Щодо ін­ших аспектів адміні­стра­тивно-територіальної реформи, то тут теж є чимало невизначеностей. Для прикладу. На території Івано-Фран­ківської області планується 3, а, можливо, і 4 райони. До якого району ввійдуть  дві громади Рога­тинщини? Якщо взяти до уваги структуру територіальних органів державної фіскальної служ­би, то до Калуського, якщо - способи сфор­мованих госпітальних округів, то до Івано-Франківського, якщо йти за територіальними структурами пра­во­охоронних органів, то не­відомо. А, взагалі, з досвіду вже діючих об’єднаних територіальних громад- жодне село від цього не програло. Але особливо хочу підкреслити, що якість  реформи залежить тільки від нас. Держава дає механізми рефор­мування і правила, а наповнити їх якісним змістом - наш з вами обо­в’язок.

Спілкувалась Ольга КОНОПАДА.